Інвентаризація земель для ОТГ

Інвентаризація земель для ОТГ (публікація №2)

У першій публікації[1], що стосується інвентаризації ми запропонували поетапний процес інвентаризації для об’єднаних громад.

Фото: pixabay.com

У цій статті увага приділяється саме інвентаризації земель, зокрема вихідним даним, які необхідні для її проведення. Метою проведення інвентаризації земель є виявлення фактичних наявних земель, земельних ділянок та усіх підтверджуючих документів та приведення усіх даних у відповідність із фактичним станом речей.

Кодекси, закони, нормативно-правові акти та дані реєстрів, котрі необхідні для проведення інвентаризації:

  • Земельний кодекс України;
  • Закон України “Про Державний земельний кадастр”;
  • Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;
  • Державний фонд документації із землеустрою;
  • Постанова КМУ № 513 Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель (далі – Постанова №513).

Зауважимо, що даний перелік документації не є вичерпним. Проте в процесі підготовки до проведення інвентаризації використовуючи даний список, Ви знайдете й інші необхідні посилання (до законів, нормативно-правових актів, тощо).

Відповідно до Постанови №513 підставою для проведення інвентаризації земель є рішення місцевого самоврядування щодо виконання відповідних робіт, договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою, судові рішення. Розробниками технічної документації є: – юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; – фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Роботи із проведення інвентаризації земель включають кілька етапів. Перший з яких – підготовчі роботи. Підготовчі роботи включають збір та аналіз розробником технічної документації (далі – розробник) вихідних даних для проведення інвентаризації земель.

Попри те, що аналізом та збором вихідних даних займається саме розробник, ми наголошуємо на важливості цього етапу в процесі інвентаризації та закликаємо ОТГ приймати в ньому участь. Окрім того, частиною необхідних для розробника даних володіє орган місцевого самоврядування.

Вихідними даними для проведення інвентаризації земель[2] є:

  • матеріали з Державного фонду документації із землеустрою;
  • відомості з Державного земельного кадастру в паперовій та електронній формі, у тому числі Поземельної книги; книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі; файлів обміну даними про результати робіт із землеустрою;
  • містобудівна документація, затверджена в установленому законодавством порядку;
  • планово-картографічні матеріали, в тому числі ортофотоплани, складені за результатами виконання робіт відповідно до Угоди про позику (Проект “Видача державних актів на право власності на землю у сільській місцевості та розвиток системи кадастру”) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку;
  • відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень;
  • копії документів, що посвідчують право на земельну ділянку або підтверджують сплату земельного податку;
  • матеріали, підготовлені за результатами обстеження земельних ділянок щодо їх якісного стану.
  • під час проведення інвентаризації земель використовуються матеріали аерофотозйомки, лісовпорядкування, проекти створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду, схеми формування екомережі, програми у сфері формування, збереження та використання екомережі.

Саме від якості збору інформації залежить також і якість документу, котрий отримає ОТГ після проведення інвентаризації.

Після проведення інвентаризації+ земель ОТГ отримає дані:

  • територій, визначених проектами формування територій і встановлення меж сільських, селищних рад;
  • земельних ділянок, наданих у власність (користування);
  • земель і земельних ділянок, не наданих у власність (користування);
  • земельних ділянок, що використовуються без документів, які посвідчують право на них, або не за цільовим призначенням;
  • наявних обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок;
  • невитребуваних земельних часток (паїв);
  • земельних ділянок (земель) відумерлої спадщини;
  • угідь;
  • водних об’єктів і гідротехнічних споруд, дорожньої мережі, електромереж напругою 0,4 кВ і більше, продуктопроводів та інших об’єктів, для яких створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування;
  • зрошуваних та осушуваних земель.

Використання результатів проведення інвентаризації+:

  • отримати в розпорядження усю необхідну документацію, що стосується земельних ділянок;
  • визначити землю, що не використовується/ використовується не за призначенням;
  • зробити цінний ресурс інвестиційно привабливим;
  • визначити вектор розвитку власної громади;
  • підготовка до проведення зонування територій.

Зазначимо, що даний матеріал орієнтований на представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських активістів та інших зацікавлених у ознайомленні із процесом інвентаризації земель.

Інформація щодо наступного етапу, який пропонує проводити команда Львівського регуляторного хабу, а саме, щодо інвентаризації+, шукайте в наших наступних публікаціях.

[1] http://spm.ucu.edu.ua/2017/07/14/komanda-lvivskogo-regulyatornogo-habu-provodyt-konsultatsiyi-dlya-ob-yednanyh-terytorialnyh-gromad-u-sferi-inventaryzatsiyi-ta-zonuvanni-zemel/

[2] Відповідно до Постанови КМУ № 513 Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель