Реалії паркування: чи можливо зменшити правопорушення?

У першій публікації, що стосується теми паркування ми виокремили три основні проблеми та розглянули пропозиції до вільного ціноутворення. Цього разу ми зосередимось на Державних будівельних нормах України (ДБН), Державних стандартах України (ДСТУ) та Правилах дорожнього руху (ПДР).

Актуальність даної проблематики полягає у застарілих нормах та їх недотриманні з боку як громадян, так і операторів майданчиків для паркування. До найпоширеніших правопорушень належать (Фото 1-6):

  • відстань між майданчиком та пішохідним переходом менше 10 м. (П. 15.9. ПДР);
  • розміщення місця для паркування впритул, або менше 5 м. до контейнерів для побутових відходів (П. 15.10 ПДР);
  • платне паркування в місцях, де заборонені стоянка та рух автотранспорту (П. 8.4 та 15.10 ПДР);
  • суттєве перевищення кількості запаркованих транспортних засобів (понад норму), які може вмістити майданчик для паркування (майданчик налічує 78 місць для паркування, а на практиці в години найбільшого завантаження там перебувають від 90 до 120 автомобілів, недотримання ДСТУ);
  • неякісна розмітка та відсутність розмежувальної розмітки (недотримання ДСТУ);
  • недотримання розмірів паркомісць (Благоустрій територій ДБН Б.2.2-5:2011 – 5.6.13.1);
  • самовільне розміщення обслуговуючим персоналом так званих «фішок» на майданчиках для паркування (пр. Шевченка, пл. Міцкевича, вул. Валова) блокуючи окремі паркомісця (П.15.15 ПДР, недотримання ПДР).

Це лише кілька прикладів зі щоденної практики паркування у місті. Як наслідок, виникає постійне перешкоджання руху для інших його учасників, створюються непорозуміння під час паркування, небезпечні ситуації для водіїв та пішоходів, нераціонально використовується простір автостоянок, а оператори вимушені встановлювати шлагбауми на майданчиках для платного паркування.

Специфіка інфраструктури такого компактного міста, як Львів та його історичної забудови унеможливлює дотримання усіх пунктів ПДР, ДБН та ДСТУ. Цікаво, що наші західні сусіди практикують спрощені правила:

  • у Данії відстань від пішохідного переходу до місця для паркування повинна становити мінімум 5 м., натомість в Україні – 10 м.;
  • у Німеччині можна залишити свій автомобіль за 5 м. до перехрестя, в Україні за 10 м.;
  • в Іспанії заборонено зупинятись ближче 7 м. від зупинки громадського транспорту, у Бельгії ближче 15 м., однак в Україні ця відстань становить 30 м.

Очевидно, що норми різняться, проте практично усі показники країн Європи та США є значно меншими за українські. Варто відзначити, що це дозволяє більш раціонально використовувати простір у маленьких містах та спонукає водіїв дотримуватись правил.

Отож, ми ще раз наголошуємо на необхідності провести інвентаризацію місць для паркування та пропонуємо переглянути і суттєво пом’якшити вимоги ПДР, ДБН, ДСТУ.

Проведення чіткої інвентаризації місць є необхідним заходом не лише для покращення ситуації з паркуванням у місті, але й для точного визначення масштабів проблеми. Зауважимо, що це дасть органам місцевого самоврядування тверезо оцінити ситуацію та зрозуміти яку суму коштів місто втрачає щомісяця. Відповідно, надалі ці фактори вплинуть на формування цінової політики того, чи іншого майданчика та оптимізацію роботи операторів. Важливо переконатись, що дотримуються норми ДБН та ДСТУ, а у випадку порушень негайно виправити ситуацію, провести чітке позначення платних та безкоштовних парко місць з встановленням знаків, що відповідають ПДР.

Також ми пропонуємо впровадити зміни у правилах зупинки та стоянки автомобілів, передбачених пунктом 15 Постанови Кабінету Міністрів України Про Правила дорожнього руху та викласти пункт 15.9 та 15.10 у наступній редакції:

15.9 Зупинка забороняється:

  • на пішохідних переходах і ближче 5 м. від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі;
  • ближче 15 м. від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає – ближче 15 м. до дорожнього знака такої зупинки спереду та 10 м. після;

15.10 Стоянка забороняється:

  • ближче 30 м. від залізничних переїздів.

Ми вважаємо, що вищезгадані зміни сприятимуть реформуванню системи паркування, збільшенню кількості паркомісць, як платних, так і безкоштовних, та суттєвому зменшенню правопорушень.

 

Тимчасом будемо готувати наступну публікацію стосовно відсутності якісного регулювання гостьових майданчиків.