Школа публічного управління УКУ долучилась до організації Другої конференції країн Східного партнерства з питань е-демократії

22 листопада команда Школи публічного управління Українського католицького університету взяла участь в організації “Second EaP e-Democracy Conference” – масштабної події, яка об’єднала цьогоріч експертів з різних фахових колективів, аналітичних центрів, організацій громадянського суспільства та громадського сектору, провідних науковців країн-членів ЄС та Східного партнерства, а також Єврокомісії і інших установ. Міжнародна спільнота зустрілась у Львові з метою обміну досвідом та ідеями щодо можливостей та викликів електронної демократії в галузях діджиталізації та прозорості, цифрової трансформації й етики демократії, зокрема в країнах-членах Східного партнерства. Досвідом успішного впровадження інструментів е-демократії поділилися представники шести країн: Грузії, Естонії, Молдови, Вірменії, Білорусі та України. 

Ключові питання, які порушували фахівці в рамках трьох панельних дискусій, ґрунтувалися на підсумковому звіті Кремської конференції (опублікованому в січні 2019 року). 

Представники шести країн Східного партнерства мали змогу поділитися власним досвідом та розповісти про успіхи і головні виклики процесу діджиталізації, обмінятися ідеями в галузі електронної демократії, запуску електронних сервісів, які вже допомагають робити світ відкритим, а держави –  сучасними і прозорими. Перша панельна дискусія була присвячена темі відкритих даних та діджиталізації сучасного світу. Про переваги електронних інструментів та їхню ефективність в Україні в рамках першої частини конференції розповів Андрій Боровик, виконавчий директор “Transparency International” в Україні. “Запуск системи Prozorro  в Україні став прикладом відкритої та чесної співпраці так званого “золотого трикутника” в державі: влади, бізнесу і громадськості. Ми змогли реалізувати цей масштабний проект завдяки іноземним донорам, та успішно запустити його в Україні. Сьогодні реформа Prozorro є однією із найуспішніших в нашій державі, і це великий крок назустріч діджиталізації. Проте, маємо розуміти, що цей процес в Україні гальмує корупція. Ми здійснюємо моніторинг публічних закупівель через Dozorro, проте без реальних кроків влади впровадження подібних сервісів буде неефективним. Просувати прозорі ініціативи можливо, якщо зі сторони влади громадськість матиме підтримку таких рішень”. 

Під час другої панельної дискусії на тему цифрової трансформації світу закордонні експерти дискутували про кіберзлочинність та підвищення рівня незахищеності персональних даних громадян в цифровому світі, активно обговорювали потенційні виклики електронного врядування, вплив технологій на політичні та бізнес процеси у світі. Підсумком конференції стала тема демократії як форми правління, без якої неможливим є впровадження якісних інструментів електронної демократії.

“Інформація, відкриті дані мають діяти на користь громадян, а не використовуватися для їхнього контролю та здійснення тиску на них. Що стосується України, то е-демократія- це  справжня можливість знизити корупційні ризики та навіть цілком подолати таке негативне явище в майбутньому”, – наголосив Роберт Криммер, професор Талліннського університету технологій. 

На думку Валентини Засадко, директорки Школи публічного управління УКУ, впроваджувати інструменти е-демократії в Україні слід паралельно з підвищенням рівня культури, обізнаності громадян у правильному розпорядженні цими ресурсами. “Ми змогли об’єднати на одному заході представників шести країн Східного партнерства, які поділилися досвідом якісного впровадження інструментів е-демократії, нових та ефективних електронних сервісів, що допомагають робити сучасний світ відкритим. Дані належать громадянам, і тому процес діджиталізації буде ефективним, якщо на першому місці в стандартах цифрового світу буде стояти питання етики та безпеки”, – вважає Валентина Засадко.