Ефективна інвентаризація землі

Поняття інвентаризації є актуальним для усіх організацій, що ведуть господарську діяльність, в тому числі і для органів місцевого самоврядування. Проте, обговорення цієї теми рідко набуває великих масштабів. Команда Львівського регуляторного хабу вважає, що громадам необхідно більше уваги приділяти саме якісному процесу інвентаризації землі. Тому у наступному матеріалі обгрунтовуємо актуальність проблеми та інструменти її вирішення. 

Інвентаризація — перевірка і документальне підтвердження наявності та стану, оцінка активів та зобов’язань організації. 

 
Джерело: Pexels

Інвентаризація земель проводиться з метою встановлення місця розташування земельних ділянок, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру та ін. Ціллю інвентаризації земель є виявлення фактичних наявних земель, земельних ділянок та усіх підтверджуючих документів та приведення усіх даних у відповідність із фактичним станом речей. Інвентаризація земель проводиться відповідно до законодавчих, нормативно-правових актів України, зокрема порядок проведення інвентаризації земель визначає Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 513 «Про затвердження порядку проведення інвентаризації земель». 

Актуальність якісної інвентаризації земель була зумовлена реформою децентралізації в країні, яка супроводжувалась утворенням нових адміністративно-територіальних одиниць – об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Новоутворені громади отримали нові можливості та повноваження приймати рішення, в тому числі у сфері управління земельними ресурсами, що є в межах їх компетенцій. Окрім того, потрібно згадати, що з 1 лютого 2018 року Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) мала провести інвентаризацію земель за межами населених пунктів з подальшою передачею земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідних об’єднаних територіальних громад.  Тобто, від моменту передачі землі за межами населених пунктів у комунальну власність відповідних ОТГ, самі громади, а не центральний орган влади, ухвалюватимуть рішення, які сприятимуть розвитку сільськогосподарського виробництва, залученню інвестицій, суттєво збільшать надходження до місцевих бюджетів. Така децентралізація земельних відносин дозволить побороти проблему корупції в цій сфері. Рада громади сама визначає ставку земельного податку, 100% якого залишається в місцевому бюджеті. Проте, потрібно розуміти, що Держгеокадастр, в разі передачі земель за межами населених пунктів у комунальну власність ОТГ, залишається державним органом, що веде повний облік земельних ресурсів країни. 

Ще одним, і найбільш суттєвим на сьогодні аргументом на користь проведення якісної інвентаризації землі, є продовження земельної реформи, а саме ухвалений у листопаді 2019 року у першому читанні законопроект 2178-10 щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Планується, що з 1 жовтня 2020 року буде скасовано заборону на продаж земель сільськогосподарського призначення. Саме тому, чіткість та порядок у земельних документах необхідно мати вже до цього періоду. Це допоможе зменшити можливі зловживання та не ефективне управління ресурсом. 

На нашу думку, якісна інвентаризація земель є першочерговим завданням громади, яка прагне розвиватися та залучати інвестиції. 

Повертаючись до самого процесу інвентаризації землі, варто зазначити, що законодавець прописав його повну процедуру. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 513 «Про затвердження порядку проведення інвентаризації земель», яка вже згадувалась вище, інвентаризація земель проводиться спеціальними юридичними та фізичними особами за рішенням органу місцевого самоврядування (ОМС) на замовлення фізичної, юридичної особи чи органу місцевого самоврядування,  та проводиться в межах населеного пункту чи однієї земельної ділянки. ОМС виступає замовником послуг та повинен надати усю необхідну інформацію, яка стосується інвентаризації виконавцеві, при цьому витрачаючи значні фінансові ресурси. Ми пропонуємо ОМС зекономити кошти, працювати з меншою кількістю вихідної інформації та провести процес інвентаризації самостійно, звужуючи його лише до роботи із документами, що стосуються користування та права власності на землю. Цей спрощений процес інвентаризації ми назвали інвентаризація+. 

Порядок проведення інвентаризації+:

  1. Ініціювання та проведення обговорення необхідності здійснення інвентаризації+ із трьома сторонами: органами самоврядування, бізнесом, що працює в межах громади, та безпосередньо мешканцями.
  2. Оцінка об’єму роботи. Визначення термінів, завдання та ресурсів. Призначення кількісного та персонального складу робочої групи, яка буде проводити інвентаризацію+.Прийняття рішення органом місцевого самоврядування про здійснення процесу інвентаризації+.
  1. Безпосередня робота робочої групи над документами інвентаризації+.
  2. Підбиття підсумків. Оцінка результатів. Встановлення висновків. Прийняття подальших рішень.

Перевагою такого процесу є його здешевлення,  певною мірою не обмеженість в часі, так як можна проводити документальну роботу поступово, працюючи в межах громади, населеного пункту, його частини чи з однією земельною ділянкою. Іншою перевагою є те, що в процесі інвентаризації+ орган місцевого самоврядування самостійно визначить проблемні питання, зможе їх усунути та оцінювати загальний стан «земельних» справ, відтак зможе ефективно розпоряджатися власними ресурсами та приймати саме ті рішення, які найбільше відповідають потребам та можливостям громади.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Джерело: Pexels

Громада села, селища, міста в результаті проведення інвентаризації землі отримає такі переваги:

  1. створення повноцінної бази даних про всі земельні ділянки в межах населеного пункту на паперових та електронних носіях. Завдяки цьому підвищується його інвестиційна привабливість, спрощується пошук потенційних земельних ділянок для інвестора та містобудівних потреб;
  2. створення організаційної можливості забезпечення владою постійного контролю за використанням земель в населеному пункті;
  3. виявлення всіх землекористувачів, власників землі зі встановленням меж їх ділянок; 
  4. виявлення земельних ділянок, що не використовуються або використовуються нераціонально, не за цільовим призначенням; 
  5. створення умов для значного скорочення витрат жителів села, селища, міста при виготовленні кадастрового номеру земельної ділянки, приватизації землі та ін.

З огляду на все сказане, рекомендуємо громадам оцінити ситуацію та приймати рішення, які сприятимуть ефективному управлінню. Окрім того, земельні питання набувають все більшої актуальності, а в умовах обмеженого часу представники ОМС можуть приймати необгрунтовані довгострокові рішення. 

Інвентаризація землі – це важливий крок до ефективної діяльності ОМС в умовах реформи децентралізації. Якісна оцінка активів та документалізація землі, чи її окремих ділянок, допоможе громаді ефективно розпоряджатися земельними ресурсами, повернути незаконно відчужені території та є необхідною умовою до запуску земельної реформи. Тому закликаємо громади обрати оптимальний для себе спосіб та провести якісну інвентаризацію землі.

В разі виникнення запитань чи пропозицій до теми інвентаризації землі звертайтесь за електронною адресою: [email protected]

Цю публікацію було підготовлено в рамках проекту «ProZorri інструменти економічного розвитку громад», що реалізовує Громадська організація Аналітично-адвокаційний центр «Львівський регуляторний хаб» за фінансової підтримки Європейського Союзу. 

Автор: Олександра Чоловська.