Наші напрацювання

     Наша команда займається розробкою, на основі кращого існуючого досвіду, регуляцій з питань, які є пріоритетними та, в той же час, спричиняють незручності підприємцям та громадам, поширенням досвіду серед інших регіонів та відстеженням результативності діючих місцевих рішень. Ми консультуємо та надаємо експертну допомогу у вирішенні визначених пріоритетних комплексних проблем через використання прозорих та ефективних регуляторних механізмів.

Методичні розробки для органів місцевого самоврядування:

  • Модельний документ –  “Порядок підготовки проектів регуляторних актів та їх винесення на розгляд місцевих рад”. Основні переваги: підвищення прозорості процедур, забезпечення обрахованості рішень, розширення залучення підприємницьких та експертних кіл, посилення ефективності та рівня виконання рішень.
  • “Методичні рекомендації щодо перегляду актів органів місцевого самоврядування”. Основні переваги: усунення бар’єрів для МСБ; зменшення витрат бізнесу; усунення дискреційних умов; очищення регуляторного поля; оздоровлення бізнес-клімату.

     8 грудня 2017 року відбулося відкрите звернення громадських об’єднань та Державної регуляторної служби України до Президента та Уряду щодо необхідності організації перегляду місцевих регуляторних актів. Такий перегляд пропонується проводити із застосуванням Методики, яка була розроблена в рамках Хабу.

Коротко про аналітичні напрацювання  за секторами:

Детальний опис проблем, пропозиції з їх вирішення та очікувані результати ми, як правило, оформляємо в типовий пакет документів: аналіз політики, аналітична записка та візуалізована інформація, які можна знайти на нашому сайті у розділі “Аналітичні напрацювання”.

Паркування

     Масове хаотичне паркування транспортних засобів, неякісна інвентаризація місць для паркування, не налагоджений механізм відстеження коштів та штрафних санкцій, перевантаження центральної частини міста, перешкоди та обмеження руху пасажирів та водіїв, можливість корупційної складової – все це реалії сфери паркування у Львові та інших містах України. З метою дослідження згаданих проблем та виявлення перешкод на шляху їх вирішення інтерни Львівського регуляторного хабу проаналізували чинне законодавство, дослідили кращі практики зарубіжних країн, провели опитування та обговорення напрацювань серед мешканців Львівської області і експертного середовища та підготували пропозиції по удосконаленню даної ситуації. В результаті проведеної роботи підготовлено аналіз політики.

     Серед основних проблем ми виокремили неможливість вільного ціноутворення (відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 258), надмірну жорсткість та недотримання ПДР, ДБН та ДСТУ, відсутність якісного врегулювання гостьових майданчиків та відсутність дисципліни виконання норм та правил. Найбільш вагомим питанням в даному контексті є процес ціноутворення на послуги з платного паркування. Для того, щоб суттєво вплинути на ситуацію ціна повинна відігравати функцію регулятора завантаженості вулиць та швидкої плинності автомобілів.

     Втім, найефективнішим рішенням буде застосування комплексного підходу до вирішення проблеми паркування: спрощення порядку формування тарифів, встановлення «плаваючого» тарифу, проведення чіткої інвентаризації місць для паркування, перегляд та суттєве спрощення вимог ПДР, ДБН та ДСТУ, встановлення обмеження паркування на гостьових майданчиках, що прилягають до магазинів, ресторанів, кафе тощо тривалістю до двох годин, що спрямоване на забезпечення максимального потоку відвідувачів цих закладів.

     Враховуючи масове порушення правил зупинки-стоянки автомобілів та законодавчі недоліки чинної системи паркування, пропозицій з покращення наявної ситуації для реального впливу на неї буде не достатньо. Для мотивації водіїв діяти згідно правил дорожнього руху необхідний чіткий та дієвий механізм притягнення порушників до відповідальності. Наші напрацювання готувались паралельно з Проектом Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери паркування транспортних засобів №5364, розробленим експертами Реанімаційного Пакету Реформ.

     Даний Проект Закону розширює повноваження органів місцевого самоврядування, встановлює перелік підстав для евакуації авто та, що дуже важливо, накладає «відповідальність за правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, зафіксовані в автоматичному режимі та/або в режимі фотозйомки/відеозапису на юридичних та фізичних осіб, за якими зареєстровано транспортний засіб (власників транспортних засобів)»[1]

     Прийняття даного Проекту Закону стимулюватиме водіїв паркуватись згідно правил та оплачувати послуги з платного паркування, що в свою чергу, сприятиме ефективному впровадженню та дотриманню наших пропозицій. В такому випадку вимушені заходи (встановлення шлагбаумів на майданчиках для паркування) втратять свою необхідність.

     Пропоновані зміни покликані значно збільшити доходи місцевого бюджету, підвищити якість надання послуг з паркування транспортних засобів, збільшити інвестиційну привабливість сфери, стимулювати будівництво нових автостоянок і, що найважливіше, – забезпечити оптимальний баланс інтересів водіїв, пішоходів, бізнесу та місцевої влади.

[1] Проект Закону №5364

 Літні майданчики

     Максимально прості та зрозумілі правила гри для підприємців, максимальна вигода для мешканців міста, зручні і безпечні умови для відпочинку гостей Львова та, звісно, збереження культурної та естетичної атмосфери та вигляду міста – ось, що ми очікуємо від ефективного регулювання ринку літніх майданчиків.

Старовинні міста часто приваблюють туристів своєю архітектурою та атмосферою. На їх вулицях часто можна побачити десятки, а то й сотні різноманітних кафе, ресторанів, інших закладів для відпочинку. У весняний та літній періоди для максимальної зручності своїх гостей такі заклади встановлюють літні майданчики. Але часто встановлення таких майданчиків переростає в “Шанхай”, місто не отримує жодної вигоди від такого бізнесу, а підприємці змушені стикатись з великими труднощами аби вийти на цей ринок. Найбільш вагомим питанням в даному контексті є створення максимально простого та зрозумілого регулювання ринку літніх майданчиків, яке призведе до мінімізації корупційні ризиків та зможе принести якомога більшу вигоду для усіх без виключення зацікавлених сторін. Важливим моментом є те, що результатом ефективного регулювання буде не лише економічна вигода для усіх сторін процесу, але й збереження естетики та порядку в місті.

Кожного року туристична привабливість міста зростає, а отже і попит на літні майданчики та їх кількість теж. Відповідно, одним з головних завдань регулятора є створити якомога простіші норми та процедури з одного боку, а з іншого – передбачити такі запобіжники, які унеможливлять системні зловживання у вигляді самозахоплень землі, незаконних прибудов та самовільного встановлення літніх майданчиків. Також, одним з пріорітетів, які
розглядаються у дослідженні, є забезпечення механізмів конкуренції для літніх майданчиків без прив’язки для збільшення економічної вигоди для міста.

Результатом аналітики стали пропозиції для ефективного та прозорого регулювання сфери літніх майданчиків, щоб створити максимально зручні умови для ведення бізнесу, проживання мешканців та гостей нашого міста, а також, щоб забезпечити дієві механізми для контролю та реагування на порушення норм розміщення чи діяльності літніх майданчиків.

Ми пропонуємо 3 кроки для ефективного та дієвого регулювання:

1) Запровадження декларативного способу погодження розміщення літніх майданчиків.

Декларативний спосіб полягає в тому, що підприємець реєструє відповідну декларацію, до якої прикріплює усі необхідні документи та очікує на реєстрацію відповідним органом. У разі відсутності відповіді у вказані терміни рішення вважається прийнятим позитивно за принципом мовчазної згоди.

2) Запровадження аукціону для оренди літніх майданчиків без прив’язки

Задля забезпечення конкуренції за оренду площ для розміщення літніх майданчиків без прив’язки до стаціонарного об’єкта ресторанного господарства пропонується проводити аукціони – торги за наперед визначений перспективний список місць для ведення такого типу господарської діяльності. Такий механізм дозволить підприємцям отримати вільний доступ до ринку та змогти використати своє право на оренду таких площ. Окрім цього, ймовірно, що внаслідок торгів вартість оренди значно зросте, що в свою чергу забезпечить більші надходження до місцевого бюджету.

3) Пілотне запровадження режиму всесезонності майданчиків на окремих вулицях.

У разі запровадження режиму всесезонності, бюджет міста може отримати близько 2 млн грн. надходжень. Окрім цього, будуть створені нові робочі місця та державний бюджет може поповнитись майже на півмільйона гривень з заробітної плати офіціантів та інших працівників. Одним з неординарних аргументів за таке рішення є і те, що відповідальність за очищення від снігу та бруду несе підприємець і це зменшить роботу комунальним органам.

Інвентаризація

     Інвентаризація земель проводиться з метою забезпечення ведення Державного земельного кадастру, здійснення контролю за використанням і охороною земель; визначення якісного стану земельних ділянок, їх меж, розміру, складу угідь; узгодження даних, отриманих у результаті проведення інвентаризації земель, з інформацією, що міститься у документах, які посвідчують право на земельну ділянку, та у Державному земельному кадастрі; прийняття за результатами інвентаризації земель Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування відповідних рішень; здійснення землеустрою.

     Інвентаризацію земель на замовлення органу місцевого самоврядування проводять фізичні та юридичні особи, що мають ліцензію на проведення робіт із землеустрою. Інвентаризація+ – це процес, який забезпечує орган місцевого самоврядування та громада безпосередньо. Проведення інвентаризації+ для громади є необхідним для аналізу результатів інвентаризації. В процесі вивчення/оцінки отриманих документів можна виявити проблеми та знайти шляхи їх вирішення, переоцінити/переглянути можливості використання землі чи, до прикладу,  напрацювати механізми повернення землі у власність громади або розірвати договір із недобросовісним орендарем та здійснювати подальше планування використання земельного ресурсу. Інвентаризація+ передує якісному зонуванню територій громади. Зонування територій, на нашу думку, це спосіб забезпечення використання земель для різних суспільних потреб, за якого цільове призначення землі встановлюється не для однієї ділянки, а для груп суміжних ділянок, які складають функціональну зону. Функціональні зони можна розділити, до прикладу, на житлово-господарську зону, комерційну, змішану зону, індустріальну зону. Загалом кожна зона має певне функціональне призначення та встановлюється допустимі умови використання земельної ділянки. Об’єми землі, кількість зон та умови, які будуть встановлені щодо цих зон визначатимуть відповідно її вартість та інвестиційну привабливість.